Вибори без вибору, або «Пішаки» вступають в гру: Шахова партія команди Н. Якимчук

Ми звикли, що вибори починаються тоді, коли молоді люди ходять по вулицях міста з агітматеріалом і втискають кожному перехожому кольоровий флаєр з яскравими фото і красномовним переліком того, що кандидат обіцяє зробити для нас. Але, насправді, вибори починаються задовго до цієї точки відліку очної агітації. Сьогодні якраз такий період, який можемо назвати грою технологій і розкладу «пішаків» на політичній шахівниці.

Найбільш активно у цьому розподілі веде себе команда майбутньої кандидатки –Наталії Якимчук.

Отже, спробуємо розібратися…

11 вересня головою Чернівецької виборчої комісії призначено Сергія Бостана. Постать в місті не нова, оскільки раніше обіймав посаду завідувача сектору міжнародних відносин, заступника начальника відділу інформації, зв’язків з громадськістю та міжнародних відносин Чернівецької міської ради у роки секретарства Віталія Михайлішина, відповідно у вересні 2014 року звільнений для подальшої роботи у Буковинському університеті. Формулювання причини звільнення звучить доволі цікаво. Але ще цікавіше виглядає його сьогоднішнє місцепосідання, адже Сергій Бостан, попри свою активну громадську позицію, перебуває у доволі тісних зв’язках з командою Наталії Якимчук, якщо не прямий її учасник, то каву в її товаристві точно полюбляє, чому є свідки. Отже, джерімендерінг (переділ дільниць), робота зі списками виборців та інша технічна робота підпадає під його відання, що значно підсилює технічну стратегію роботи команди Н. Якимчук.

Поряд з технічною роботою, слід поставити «пішака» у другій площині – робота з громадськістю, а ще переконливіше — з громадськими організаціями, які сьогодні на Буковині можуть стати сильним супротивником, якщо не зробити їх своїм союзником. Мабуть, це стало очевидно й для команди Н. Якимчук, адже як не дивно того ж 11 вересня, як повідомляє сайт ЧОДА, відбулися установчі збори з обрання Громадської ради при ОДА (координаційна рада громадських організацій Буковини), де було обрано нового голову Ради та двох його заступників, і одним з них обрали голову громадського об'єднання «Громадський актив міста» Сергія Добржанського, який є безпосереднім учасником команди Н. Якимчук і членом партії «Солідарність» П. Порошенка. Можемо припустити, що саме підтримка серед представників громадськості в особі громадських організацій, буде ключовим завданням С. Добржанського, тим паче, що один з найяскравіших відслідковувачів чесності виборів у складі ГО ОПОРА Тарас Прокоп є його близьким родичем. Отже, разом слідкуватимуть за їх чесністю і неупередженістю. Важливо інше, чи виключає політична приналежність до пропрезидентської партії та тісні зв’язки з однією із кандидаток у мери, його заангажованість у громадській діяльності? Побачимо…

Втім, команда Н. Якимчук на цій постаті свою розкладку «пішаків» не зупинила. Як нам стало відомо від достовірних джерел в ЧОДА, готується розпорядження про призначення головного комунікатора області, а саме – начальника управління суспільних комунікацій теперішнього прес-секретаря Н. Якимчук і її помічника – Тараса Романка. Тобто, стає очевидним, що сферу комунікації в області очолить саме її представник. Ключова роль Т. Романка полягатиме в роботі зі ЗМІ та лідерами думок на Буковині, щоб сформувати потрібне враження про достойного, на його думку, кандидата. Взагалі-то на Заході, звідки прибули до нас політтехнології, така робота коштує дуже дорого, а тут ситуація виглядатиме по-іншому, за зарплату ЧОДА прес-секретар Н. Якимчук виконуватиме всі маніпулятивні дії із свідомістю розгубленої на виборах громади. Не думаю, що лише позиціювання Н. Якимчук буде у віданні Т. Романка, оскільки головний лобіст його посади В. Куліш покладає на нього надії агітпропаганди під прикриттям виконання службових повноважень у всій області.

Ну що ж, до виборів ще є час і, мабуть, це не останні «пішаки» у команді Н. Якимчук.

Не претендую на абсолютизм свого аналізу, але погодьтесь, занадто багато співпадінь в короткий термін.

Як кажуть на Буковині: «Поживемо, побачимо…»

                                                                                                                 Вільний оглядач,

                                                                                                                 Богдан Куколя